Робоче місце.
Робочий стіл дитини повинен стояти так, щоб світло падало з лівого боку.
Бажано щоб це було сонячне світло. На вікна не вішати важкі штори і не ставити квіти. Настільну лампу для роботи увечері також треба ставити з лева. Світло не має бути занадто яскравим. Обов'язково стежити за чистотою вікон.
Біля столу має бути поличка для шкільного приладдя. Приміщення повинне добре провітрюватися і температура повітря в нім має бути 18-20 градусів Цельсія.
Порядок за столом і розклад занять.
На робочому столі дитини має бути завжди порядок. Необхідно привчати дитину до порядку на столі з перших днів навчання. Усе що потрібне в школу завтра необхідно відразу покласти в портфель, а що не знадобиться вже - покласти на місце.
Бажано скласти список справ з чого починати дитині виконувати домашнє завдання і чим закінчувати. Ось зразковий розклад:
сідати за уроки в одно і теж час;
провітрювати кімнату за 10 хвилин до початку занять;
вимикати усі не потрібні джерела шуму (телевізор, радіо і так далі);
перед початком занять стерти пил із столу, вимити руки;
прибрати із столу усе зайве;
сісти зручно на стілець і почати виконувати домашнє завдання.
З часом дитина звикне усе робити як годиться і нагадувати йому про що те буде вже не обов'язкове.
Порядок виконання домашніх завдань.
Для молодшого школяра виконувати завдання бажано починати із складніших, оскільки дитина ще не звикла до такої роботи і швидко втомлюється.
Якщо задали багато усних завдань, наприклад що те прочитати, вивчити вірш та ін., то треба між усними завданнями вставити письмове, про потом знову повернутися до усних.
Якщо усне завдання занадто велике, учити його треба в декілька прийомів.
Посадка за столом.
Сидіти за столом треба, злегка нахилившись над столом, не торкаючись грудьми столу.
Книгу краще ставити на підставку. Зошит повинен лежати з невеликим нахилом, на рівні середини тулуба дитини.
І обов'язково дивитися за улюбленими іграшками дитини, що б вони не заважали йому виконувати домашнє завдання. Навіть просто стоячи на столі, вони можуть спокусити дитину на гру, але якщо він їх учитиме премудрощам школи, тоді іграшки можуть стати вашими союзниками.
Помилки в початкових класах
Важливість помилок і виправлень в початкових класах.
Поки дитина мала і тільки вчиться листу, граматиці, рахунку, помилки неминучі навіть у найакуратніших і усидливіших школярів. Не даремно ж говорять, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тому вимоги педагогів непохитні: помилка, яку помітила дитина, має бути акуратно виправлена (закреслити олівцем неправильне написання, помилкова дія або відповідь і над ним надписати вірне). Якщо дитина не зуміла знайти помилку самостійно і вона виправлена педагогом, то виконання домашнього завдання повинне починатися з роботи над помилками.
Проте багатьом батькам здається, що виправлення створюють в зошитах бруд. Тому майже в кожному класі зустрічаються діти, які за наполяганням дорослих неодноразово переписують свої роботи по математиці або листу. При цьому по можливості з тетрадочки вилучається лист з помилками, а робота переписується начисто. Єдиною метою при цьому є отримання дитиною вищої відмітки, адже усі недоліки в роботі опиняються прихованими. Такі дорослі забувають, що учбова діяльність їх дітей протікає під керівництвом педагогів, які, якщо не матимуть об'єктивного уявлення про процес навчання, не зможуть правильно управляти ім. Заради хвилинної вигоди ці батьки жертвують такими серйозними речами, як успішність навчання, яка виражається не у відмітках, а в темпі і напрямі психічного розвитку школярів.
Останні роки в практику навчання першокласників все ширше впроваджуються готові робочі зошити і прописи. Переписування завдань в них в принципі виключене.
Учні повинні з першого дня привчатися відразу працювати максимально зібрано. Перші дні (тижні) в них пишуть олівцем, але дуже скоро переходять на ручку. Саме робочий зошит дає якнайповніше і точніше уявлення про якість розвитку навичок рахунку, листи і про ті недоліки, які при цьому виявляються.
Ще один спосіб понизити вірогідність помилок в зошиті, до якого прибігають батьки, - це виконання отриманих завдань на чернетці. Особливо популярним такий прийом являється при виконанні завдань по математиці. При цьому кількість помилок, безумовно, знижується, адже чернетка перевіряється ким- або з дорослих і тільки після цього дається "милостливое" зволення переписувати начисто. Але цей методичний прийом має і ряд психологічних вад. Передусім, першокласники мимоволі засвоюють установку, що працювати можна і треба по-різному: для себе можна абияк, а напоказ слід постаратися. Далі першокласники, звикнувши до чернеток, втрачають упевненість в собі, вони все більше і більше починають сподіватися і сподіватися на допомогу з боку і все менше на свої знання.
Таким чином, виправлення, роботи над помилками потрібні передусім самим учням. У самоперевірці результатів власної роботи багато в чому і полягає сенс учнівства. Тому не жертвуватимемо їм на догоду ілюзії, що успіхи дитини очевидні і мають бути підкріплені високою позитивною відміткою.