У дитячому саду між вихованцями досить часто виникають ситуації, коли вирішення проблеми закінчується бійкою. Вихователі завжди вважають, що таке поведінка неприпустимо ні за яких обставин. Тільки батькам варто розібратися в конфлікті між хлопцями, оцінити усі нюанси, і тільки тоді приймати рішення.
Багато хто вважає своїх дітей дуже спокійними і не схильними до бійок, але обстановка в дитячому саду зовсім інша, не схожа на домашню. Далеко не усі батьки учать дітей конфлікти, які виникають досить часто, вирішувати виключно мирним шляхом.
Звичайно, дитину треба учити грамотно відстоювати свої інтереси. Але вирішувати будь-які питання за допомогою кулаків - найменш раціональний варіант вирішення проблеми.
Якщо в сім'ї прийнято різні конфлікти вирішувати мирним шляхом, обстоюючи свою думку винятково за допомогою слів і інтонацій, то і дитина переймет таку манеру спілкування. Коли батьки при спілкуванні не прибігають до фізичної дії, то він досить швидко зрозуміє, що у разі конфлікту можна домовитися, знайти таке рішення, яке підійде обом сторонам. Якщо в сім'ї усі питання, навіть дуже гострі, вирішуються виключно мирним способом, то і дитина вчиться відстоювати свою точку зору без застосування сили. Саме на батьків покладається обов'язок учити своїх дітей шукати компроміс у будь-якій ситуації, демонструючи це не лише на словах, але і на особистому прикладі.
Але не завжди дитина може знайти мирні шляхи для вирішення виниклої проблеми.
Діти, яких будинки привчили мирно вирішувати проблеми, поводяться в дитячому саду таким чином, що у них украй рідко виникає необхідність дати здачу кривдникові. Але якщо все ж сталася бійка, то спочатку вислухайте не лише вихователя, але і розповідь дитини. Не варто поспішати лаяти, а тим більше карати. А якщо вступ у бійку був необхідним, то варто погодитися з його рішенням. Природно, що заохочувати дитину до бійок не можна, але і домагатися того, щоб він не відповідав у разі нападу, не слід.